Наукова фантастика - це така нудна нудьга, що від однієї думки про неї у мене зводить вилиці. Всьому виною слово «наукова» - від нього прямо віє чимось таким бабусиним, невловимо радянським. Щось на зразок наукового комунізму, розумієте? А ось по-англійськи, звичайно, звучить набагато краще: science fiction, sci-fi - навіть виглядає якось серйозніше. Прямо відразу б подивився або навіть чітнул - а все через те, що люди у них не звикли обмежуватися нудними розповідями про запорошених стежинах далеких планет, на яких залишаться наші сліди. Вони до фантастики підходять серйозно і максимально докладно візуалізують всі свої забаганки і фантазії.
Мітка: «Інтерстеллар»
Що трапиться, якщо з фільму «Термінатор 2. Судний день» прибрати музику Бреда Фідель? Чи стане фільм гірше? Чи можна сподіватися, що цю картину сприйняли б так само, як її таки сприйняли 23 роки тому?
А давайте приберемо з «Людей в чорному» або «Сонної лощини» музику Денні Ельфман, а з «Назад в майбутнє» і «Хижака» - Алана Сільвестрі. От цікаво, що залишиться - витягне чи одна режисура всі ці фільми?
Хрін його знає. У цьому завжди було диво хорошого кіно: ми з вам і робили розумні обличчя і міркували про те, що саме вивело ту чи іншу картину в розряд заслуговують на увагу - але ми ніколи не знали це точно. Ніколи не могли це перевірити.